СЕГМЕ́НТ, а, ч.

1. У математиці — частина круга, обмежена дугою та хордою, а також частина кулі, відокремлена січною площиною; // Фігура, предмет або частина площі такої форми; // техн. Назва деяких деталей такої форми. Для другого обробітку міжрядь приготували долота з навареними сегментами, щоб вони глибоко підрізували бур’яни, розпушували грунт (Хлібороб Укр., 6, 1969, 45).

2. зоол. Один із поздовжньо розташованих члеників тіла, з яких складається організм деяких тварин. Сегмент хробака.

3. анат. Одна з однорідних ділянок, із яких складаються деякі органи, частини тіла. Сегмент хребта.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 109.