СЕБЕ́ЛИК, а, ч., діал. Верховодка (див. верхово́дка¹). Микався себелик, плітка викидалась; Всюди лютий ворог здобич сторожив… (Щог., Поезії, 1958, 358).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 108.