СВІТЛОБОЯ́ЗНЬ, і, ж. Підвищена хвороблива чутливість ока до світла. Новонароджені діти бояться світла, і тільки в затінку вони розплющують очі. Ця світлобоязнь звичайно минає наприкінці першого місяця (Шк. гігієна, 1964, 61).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 93.