Про УКРЛІТ.ORG

світець

СВІТЕ́ЦЬ, тця́, ч. Старовинний пристрій для освітлення, що має вигляд підставки, в яку вставлялася скіпка. У напівтемряві блимав вогник — на стіні висів залізний світець, а в ньому горів сосновий довгий скіпець (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 286).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 88.

вгору