СВІЖІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Те саме, що свіжі́ти. Вітер чимдалі свіжішав (Ткач, Жди.., 1959, 31); // безос. Надворі почало свіжішать. Ясний місяць зблід, засоромившись зірки та червоного ранку (Н.-Лев., І, 1956, 66); Вітрець налітав поривами, і з кожною хвилиною свіжішало (Донч., V, 1957, 572).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 80.