СВІЖОПОФАРБО́ВАНИЙ, а, е. Який недавно або тільки що пофарбували. Сліпуче сонце осявало струнку постать татарки, грало на рудих, свіжопофарбованих косах (Коцюб., І, 1955, 285); «Мисливець» погойдується на синювато-зеленій воді бухти, красується свіжопофарбованими бортами (Ткач, Жди.., 1959, 52).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 82.