Про УКРЛІТ.ORG

свіжина

СВІЖИНА́, и́, ж., розм.

1. Свіже м’ясо. Украв [Бідочуків] вівцю.. Всі зраділи, бо давно вже не їли свіжини. Юрчик заходився куховарити (Хотк., II, 1966, 163); — Приходьте ж взавтра до мене на свіжину.. Славного кабанчика моя Ганя відгодувала (Зар., На.. світі, 1967, 193).

2. рідко. Свіжість (у 1 знач.). Узькі глибокі щілини темніли внизу, вкриті тінню, і манили до себе очі своєю чарівною свіжиною та прохолодою (Н.-Лев., II, 1956, 386); Ледве не захлинулася [дівчина] свіжиною ранкового повітря, змішаного з пахощами квітів (Ле, В снопі.., 1960, 204).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 80.

вгору