Свячене, ного, с. Освященное во время Пасхи. Чуб. III. 22.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 111.

свяче́не — те, над чим було здійс­нено обряд освячення; в народній практиці свячення сприймається як сильний магічний засіб від усі­ляких злих впливів; з цією метою святили різне зілля, воду, паски, яйця, інші продукти.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 532.