СВЯТКО́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. святко́вий. Увійшов Артамонов. У новенькому костюмі, у всій його постаті була святковість (Дмит., Розлука, 1957, 321); Вечеря набрала родинної святковості (Баш, На.. дорозі, 1967, 87); Старицький тяжів до музичного театру, прагнув до барвистості у виставах, театральної умовності, святковості (Нар. тв. та етн., 3, 1965, 13).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 104.