СВЯТИ́ТЕЛЬСЬКИЙ, а, е, церк. Прикм. до святи́тель. Нижній пояс абсиди [церкви] відводиться під святительський чин: отці церкви Григорій Богослов, Іоанн Златоуст (Загреб., Диво, 1968, 630).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 103.