Про УКРЛІТ.ORG

свистіння

СВИСТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. свисті́ти і звуки, утворювані цією дією. Їх дикі, страшні голоси зливались в один акорд з гудінням лісу, з свистінням завірюхи (Н.-Лев., І, 1956, 317); Ховрахи.. сповнювали повітря пронизливим свистінням (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 118).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 74.

вгору