СВИ́СТИК, а, ч., розм. Те саме, що свисто́к 1. Купив за п’ятака свистик та й свистить (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 74.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
СВИ́СТИК, а, ч., розм. Те саме, що свисто́к 1. Купив за п’ятака свистик та й свистить (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 74.
Свистик, ка, м. Свистокъ. Купив за пятака свистик та й свистить. Екатер. у. (Залюб.).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 107.