СВИНА́РНИК, а, ч. Приміщення для свиней. Оксен вийшов із конюшні і попрямував до свинарника (Тют., Вир, 1964, 28); Бачить [Ярина], як по канату підвісної дороги нечутно повзуть вагонетки до свинарника (Жур., Звич. турботи, 1960, 215).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 70.