СВЕРДЛУВА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається свердлуванням. Він і хороший шліфувальник, і фрезерувальник, і свердлувальник (Роб. газ., 1.II 1962, 3); — Я ж свердлувальником був,— доводив він. — Візьміть мене, не пошкодуєте (Донч., II, 1956, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 69.