СВЕРГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Те саме, що цвірі́нькати. Попід стріху горобчики сверготять (Чуб., V, 1874, 639).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 69.