СВЕКРІ́ВОНЬКА, и, ж. Пестл. до свекру́ха. Старий грає, примовляє, Ногами тупцює. «Якби мені лиха та лиха, Якби мені свекрівонька тиха, Якби мені чоловік молодий, До другої не ходив, не любив» (Шевч., II, 1963, 329).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 67.

Свекрівонька, ки, ж. Ум. отъ свекруха.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 105.