СВАТО́К, тка́, ч. Пестл. до сват¹ [1-й гість:] Ви, сваток, таки голова. [Гості:] Золота голова! (Мик., І, 1957, 74).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 67.