СА́ХАР, у, ч., розм. Те саме, що цу́кор. — Беріть [чай], бабусю, та й пийте. Оце вам і сахар (Мирний, III, 1954, 301); Не було [в Мокрини] за що ні харчуватись, ні навіть купити чаю та сахару (Н.-Лев., IV, 1956, 287); — А скажи, як воно по містах із матерією?.. — Там аби гроші. Все є. — Ну, а продукти? Масло, хліб, сахар? — Для цього є спеціальні магазини: гастрономи. Іди і купуй, що хочеш і скільки хочеш (Тют., Вир, 1964, 213).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 62.