САФ’Я́НОВИЙ, а, е, рідко. Прикм. до саф’я́н. Вона стала перед дзеркалом, заломила сиву шапку, топнула саф’яновим чобітком (Шиян, Переможці, 1950, 115).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 62.