СА́РНОЧКА, рідше СЕ́РНОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до са́рна, се́рна. В одній із класних кімнат, забившись в куток, тремтить оточена дітьми дика сарночка гірська (Гончар, Циклон, 1970, 210).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 60.