САПФІ́РНИЙ, а, е. Те саме, що сапфі́ровий. Далеко темніє [судно] серед густої сапфірної синяви (Гончар, Тронка, 1963, 235).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 57.