САПОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., розм. Підсил. до са́пнути;// безос. Кілька чоловік протупотіло мимо корівника. За стіною знову тяжко сапонуло кілька раз, і в отворі дверей появилася бугаяча морда (Тют., Вир, 1964, 114).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 56.