Санка, ки, ж.

1) Полозь. Брацлав. у.

2) мн. Санки. Запряжу я коня в санки та поїду до коханки. Чуб. V. 43.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 102.