САМОЦІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який є самоціллю. Пейзаж у нього [А. Малишка] не індиферентний, не самоцільний, не позачасовий, а тісно пов’язаний.. з життям та діями героїв, здебільшого чітко окреслений в часі і місці (Рад. літ-во, 18, 1955, 278).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 50.