САМОТРІ́СОК, ска, ч., діал. Сильце. Пташок нам в самотрісок влетів! (Фр., XIII, 1954, 68); В самотріску заперта, співа дурна зяблиця (У. Кравч., Вибр., 1958, 135).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 48.