САМОТИ́ННІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. самоти́нний. Вона в думках Перелітає по полях Туди, де бідні поселяни, Де самотинності куток (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 190).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 48.