САМОСІ́Й, ю, ч., бот., с. г. Те саме, що самосі́в 3. Тюльпан весняний, самосій Збуває вік недовгий свій (Мисик, Верховіття, 1963, 13).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 45.

Самосій, сію, м. Самосѣвка. Овес-самосій. Чуб. III. 266. Горох самосій. Грин. III. 54.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 100.