Про УКРЛІТ.ORG

самостійно

САМОСТІ́ЙНО, заст. САМОСТА́ЙНО. Присл. до самості́йний, самоста́йний. Поза межами статті 14 Конституції СРСР Українська Радянська Соціалістична Республіка здійснює державну владу самостійно, зберігаючи повністю свої суверенні права (Конст. УРСР, 1969, 6); Радянська влада робить усе, щоб жінка самостійно вела свою пролетарську соціалістичну роботу (Ленін, 37, 1973, 178); З дванадцяти років Петро звик улаштовувати своє життя самостійно, далеко від сім’ї (Бурл., Напередодні, 1956, 7); Обридло Жабам, як на гріх, В болоті жити самостайно; Ніхто їх не чіпав, дурних, Жили, плодилися, звичайно… Та ні, ще треба, мов, не так, І заходились: «Квак та квак!» (Гл., Вибр., 1951, 122); В бою Козакову здебільшого доводилось діяти цілком самостійно, і в таких випадках він, не вагаючись, приймав потрібні рішення (Гончар, III, 1959, 431).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 47.

вгору