САМОСИ́ЛЬНО, рідко. Присл. до самоси́льний. Поезія самосильна стає все більш інтелектуальною (Рад. літ-во, 7, 1967, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 45.