САМОСА́ДНИЙ, а, е, спец. Який дає, містить самосадку. За свідченням стародавніх авторів, сіль у античному світі добували переважно з навколишніх самосадних озер та морських лагун (Знання.., 1, 1967, 32).

Самоса́дна сіль — те саме, що самоса́дка.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 45.