САМОРОЗВАНТА́ЖУВАЛЬНИЙ, а, е, техн. Який має пристрій для механічного розвантажування, який розвантажується автоматично. Скошену і подрібнену роторною косаркою траву навантажують у саморозвантажувальний візок і негайно везуть на фабрику (Хлібороб Укр., 2, 1967, 43).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 45.