САМОПА́СОМ, присл., розм. Те саме, що самопа́с². На третій-четвертий день після пологів, кусаючи уста, вона знову виходила з немовлям на панське поле чи луг, а старшенькі все літо росли без батьків самопасом (Стельмах, І, 1962, 221).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 42.