САМОЛЮБИ́ВІСТЬ, вості, ж. Те саме, що самолю́бство. Зоя не помітила однієї речі, що була б підлестила її жіночу самолюбивість (Крим., II, 1972, 130).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 39.