САМОЛО́В, а, ч., мисл. Самодіюча пастка для ловлі звірів і птахів. Озброєний мисливець дробовиком, а останнім часом почали успішно застосовувати дрібнокаліберну гвинтівку. Ну, й одночасно ставлять самолови. Треба, щоб на мисливця працювала і техніка (Знання.., 9, 1969, 17); // Різновид риболовної снасті. Над водою сидять рибалки-аматори, їхні самолови на довгих прутах нахилилися в ряд (Ю. Янов., II, 1958, 46).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 39.