САМОКРУ́ТКА, и, ж., розм. Цигарка, зроблена самим курцем. — Братці, не буде в кого махорочки на самокрутку? (Тют., Вир, 1964, 357); Василь постояв у коридорі, похмуро й замкнено скурив немалу самокрутку з міцнющого, як сто чортів, тютюну (Дім., І будуть люди, 1964, 179).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 39.