САМОКРИТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. самокрити́чний. Тут [на нараді] панував справді ленінський дух самокритичності, високої вимогливості (Рад. Укр., 11.IV 1963, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 38.