САМОКАТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. самокатува́тися. Невдалий дроворуб скоро впрів. Хаєцький не міг далі байдуже дивитись на його самокатування (Гончар, І, 1954, 206).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 38.