САМОЗНЕВА́ЖЛИВО. Присл. до самознева́жливий. Горовий говорить про свій відрив від народу так різко і навіть ніби самозневажливо не тому, що він позує (Вітч., 4, 1961, 164).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 37.