САМОЗАПА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., САМОЗАПАЛИ́ТИСЯ, палю́ся, па́лишся, док.

1. тільки недок., 3 ос., спец. Те саме, що самозайма́тися.

2. перен. Дуже збуджувати самого себе; викликати натхнення у самого себе. Ярошенко був з тих, які самозапалюються від однієї іскорки ентузіазму (Речм., Весн. грози, 1961, 50).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 36.