САМОЗАКО́ХАНО. Присл. до самозако́ханий. Самозакохано погладив себе [Свиридович] по грудях, де в підбивці жупана було зашито п’ятдесят два діаманти (Тулуб, Людолови, II, 1957, 193).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 36.