САМОЗАЙМИ́СТИЙ, а, е, спец. Який займається спонтанно. Самозаймиста речовина.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 36.