САМОЗАГЛИ́БЛЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. самозагли́блений. Колишня споглядальність, самозаглибленість [у М. Рильського] поступається місцем діяльному прагненню допомогти своїм словом революційному перетворенню світу (Іст.укр. літ., II, 956, 127).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 35.