САМОДІ́ЛЬНИЙ, а, е, розм. Те саме, що саморо́бний. Ось її величність королева ласкаво подає мені роблені власноручно квітки, їх багато лежить у неї на столі поруч з самодільною короною (Л. Укр., III, 1952, 577).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 34.