САМОВІ́ДДАНО. Присл. до самові́дданий. На окупованій території Радянської України самовіддано боролися з ворогом близько 500 тисяч партизанів, об’єднаних у бойові загони, і понад 100 тисяч підпільників (Ком. Укр., 12, 1967, 14); Працювали [вчителі] наполегливо, самовіддано (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 5); Гертруда самовіддано любила свого чоловіка, і тільки для нього, для тієї хвилини, коли він приходить з роботи, берегла вона свою посмішку (Собко, Серце, 1959, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 31.