САМОВТІ́ШНИЙ, а, е.

1. Який виражає почуття і стан задоволення самим собою.

2. Який втішає, заспокоює самого себе. Самовтішне міркування.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 32.