САМОВЛА́ДЦЯ, і, ч., заст. Самодержець. Ярослав став самовладцею всієї землі Руської (Загреб., Диво, 1968, 683).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 32.