САМОВЛА́ДНІСТЬ, ності, ж., заст. Властивість за знач. самовла́дний. В поезії «Щира молитва» письменник [І. Манжура] дотепно, в дусі народної сатири, викриває самовладність багатіїв, показує безправність простої людини (Іст. укр. літ., І, 1954, 477).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 32.

Самовладність, ности, ж. Самовластіе, самодержавіе. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 99.