САМОВИЗНАЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., САМОВИ́ЗНАЧИТИСЯ, чуся, чишся, док.

1. Знаходити, визначати своє місце в житті, в суспільстві; усвідомлювати свої класові, політичні, національні і т. ін. інтереси. Третя риса [доби культурного розвитку] — це все дальший зріст організованості, яка охоплює й дозрілих письменників, і письменницьку молодь, і ширшу масу читачів, примушуючи самовизначитися «диких» літератів (Еллан, II, 1958, 177).

2. політ. Здобувати самостійний національний державний устрій. Скрізь, де ми бачимо насильствені зв’язки між націями, ми, нітрохи не проповідуючи неодмінно відокремлення кожної нації, відстоюємо безумовно і рішуче право кожної нації політично самовизначитись.. (Ленін, 25, 1972, 68).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 30.