САМЕ́НЬКИЙ, а, е, займ. означ., розм.

1. Пестл. до сам 1-5, 8. Метеличок мій маленький, та куди ж ти полинув саменький, на кого ж мене покинув?.. (Григ., Вибр., 1959, 127); Довкола саменькі хустки (Воронько, Тепло.., 1959, 72).

2. Пестл. до са́мий 1 — 3. Ні краплини роси — трави просять коси, Бо злягають на саменький шлях (Дн. Чайка, Тв., 1960, 344).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 26.