СА́МБО, невідм., с. Вид, система боротьби, що включає больові прийоми і дає змогу чинити опір сильнішому або озброєному супротивникові (скорочення від російського «самозащита без оружия»). Радянська система самооборони без зброї — самбо — це результат розумного синтезу багатьох національних видів боротьби (Знання.., 3, 1968, 30); Прийомом самбо автоінспектор вибив зброю з рук злочинця (Рад. Укр., 22.I 1963, 4); Бойове самбо.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 25.